Реформування системи охорони психічного здоров'я України у контексті досвіду зарубіжних країн

Abstract

Проаналізовано поняття психічного здоров’я, як чинника психосоціоекономічного добробуту населення. Здійснено ретроспективний аналіз державної політики у сфері охорони психічного здоров’я в Україні. Досліджено специфіку розвитку системи охорони психічного здоров’я в країнах, які розвиваються. Встановлено особливості організації взаємодії між представниками усіх ланок системи охорони здоров’я та окреслено їх функціональне навантаження на кожному з рівнів у контексті виявлення, лікування та профілактики психічних розладів. Проаналізовано стан, перспективи та кращі міжнародні практики у розрізі підготовки, перепідготовки та безперервної освіти кадрового забезпечення. Презентовано результати емпіричного дослідження, які показують динаміку зростання потреб населення у психоневрологічній допомозі. З’ясовано, що в доковідний період людей з психоневрологічною симптоматикою було значно менше, ніж в 2022 році. Показники 2023 року уже демонструють тенденцію до зростання тривожних, астенічних, астено-невротичних та істероїдних розладів. На основі вивченого міжнародного досвіду та спираючись на результати емпіричного дослідження розроблено рекомендації щодо подальшого реформування системи охорони психічного здоров’я, які окрім децентралізації передбачають узгодження нормативно-правової бази різних профільних міністерств, фахівці яких безпосередньо задіяні до реалізації реформ на місцях.

The concept of mental health as a factor of psychosocial and economic well-being of the population is analysed. A retrospective analysis of the state policy in the field of mental health care in Ukraine is carried out. The specifics of the development of the mental health care system in developing countries are studied. The peculiarities of organising interaction between representatives of all links of the health care system are established and their functional load at each level in the context of detection, treatment and prevention of mental disorders is outlined. The state, prospects and best international practices in the context of training, retraining and continuing education of personnel are analysed. The results of an empirical study showing the dynamics of growth of the population's needs for psychoneurological care are presented. It was found that in the pre-covid period, the number of people with neuropsychiatric symptoms was significantly lower than in 2022. The figures for 2023 already show an upward trend in anxiety, asthenic, astheno-neurotic, and hysteretic disorders. Based on the international experience studied and on the results of an empirical study, recommendations for further reform of the mental health care system have been developed, which, in addition to decentralisation, provide for the harmonisation of the regulatory framework of various relevant ministries whose specialists are directly involved in the implementation of reforms on the ground.