Дослідження резильєнтності особистості у період кризового стану суспільства

Abstract

У кваліфікаційній роботі розглянуто та описано психологічні та соціальні аспекти стійкості особистості в умовах соціальних, економічних та політичних криз. Мета роботи полягає у вивченні феномену резильєнтності, її проявів у кризових умовах та аналізі факторів, що сприяють розвитку психологічної стійкості особистості у такі періоди. Робота складається з трьох основних розділів. У першому розділі досліджується психологічний стан суспільства в умовах кризового періоду, а також огляд концепцій резильєнтності в психологічній літературі. Окрему увагу приділено теоретичним моделям психологічної стійкості та соціальної адаптації, а також визначенню зв’язку між індивідуальною резильєнтністю та соціальними чинниками, що визначають кризовий стан суспільства. Другий розділ присвячено вибору та обґрунтуванню методів дослідження резильєнтності, а також організації і плануванню дослідницької роботи. Розглядаються різні підходи до вимірювання психологічної стійкості особистості, методи оцінки адаптивних стратегій в умовах стресу та кризових ситуацій. Описано, як сплановано емпіричне дослідження, яке включає використання анкет, тестів на оцінку стійкості та адаптивності, а також психологічні інтерв’ю. Третій розділ містить детальний опис проведеного емпіричного дослідження резильєнтності особистості в період кризового стану. Важливу роль у цьому розділі відіграє аналіз отриманих результатів, їх інтерпретація та порівняння з теоретичними моделями резильєнтності. Окрім цього, на основі результатів дослідження сформульовані практичні рекомендації та вправи для підвищення рівня психологічної стійкості індивідів у кризових ситуаціях, що можуть бути використані як в терапевтичній, так і в соціально-психологічній практиці.

The thesis explores and describes the psychological and social aspects of personality resilience in the context of social, economic, and political crises. The main aim of the study is to examine the phenomenon of resilience, its manifestations in crisis conditions, and analyze the factors that contribute to the development of psychological resilience in individuals during such periods. The thesis is divided into three main sections: In the first section, the psychological state of society during a crisis period is examined, along with an overview of resilience concepts in psychological literature. Special attention is given to theoretical models of psychological resilience and social adaptation, as well as the relationship between individual resilience and the social factors that define the crisis state of society. The second section is dedicated to the selection and justification of research methods for studying resilience, as well as the organization and planning of the research. Different approaches to measuring psychological resilience, methods of assessing adaptive strategies in stress and crisis situations, are considered. The planning of the empirical study is described, which includes the use of surveys, resilience and adaptability tests, and psychological interviews. The third section presents a detailed description of the empirical study of personality resilience during a period of societal crisis. A significant part of this section focuses on the analysis of the results obtained, their interpretation, and comparison with theoretical models of resilience. Additionally, based on the study results, practical recommendations and exercises are formulated to enhance the psychological resilience of individuals in crisis situations. These recommendations can be used both in therapeutic and socio-psychological practices.