Психологічні чинники балансування між роботою та особистим життям

Abstract

Впродовж теоретичного аналізу визначено, що ефективне балансування між робочими завданнями та особистим життям залежить від комплексу психологічних чинників: індивідуальних особливостей особистості, стратегій подолання стресу, ціннісних орієнтацій та сформованих навичок саморегуляції. Баланс між роботою та особистим життям розглянуто як динамічний стан, у якому людина здатна ефективно реалізовувати професійні цілі, одночасно підтримуючи емоційну стабільність та задоволеність позаробочими аспектами свого існування. Визначено, що психологічні чинники, зокрема рівень емоційного інтелекту, здатність усвідомлювати та керувати власними потребами, внутрішня мотивація, а також культура організації, в якій працює особистість, суттєво впливають на можливість досягнення якісного балансу. З’ясовано, що превентивна робота із формування навичок тайм-менеджменту, розвиток стійкості до професійного вигорання, а також використання технік релаксації та рефлексії сприяють підвищенню суб’єктивного відчуття гармонії між роботою та особистим життям. Показано організацію та методологічне забезпечення емпіричного дослідження психологічних чинників балансування між роботою та особистим життям, обґрунтовано добір психодіагностичних методик, проведено кількісний та якісний аналіз отриманих результатів. Описано можливі напрями психологічної підтримки та інтервенцій, спрямованих на розвиток особистісних ресурсів, покращення робочого середовища та впровадження програм профілактики професійного вигорання. Результати дослідження можуть бути використані практичними психологами та фахівцями у сфері управління персоналом.

Throughout the theoretical analysis, it has been determined that effective work-life balance depends on a combination of psychological factors, including individual personality traits, stress-coping strategies, value orientations, and well-developed self-regulation skills. Work-life balance is viewed as a dynamic state in which an individual can effectively achieve professional goals while maintaining emotional stability and satisfaction with non-work aspects of life. It has been found that psychological factors—particularly the level of emotional intelligence, the ability to recognize and manage one’s own needs, intrinsic motivation, as well as the organizational culture where an individual is employed—significantly influence the possibility of achieving a high-quality balance. Preventive measures such as developing time-management skills, enhancing resilience against professional burnout, and employing relaxation and reflection techniques have been shown to contribute to strengthening one’s subjective sense of harmony between work and personal life. The organization and methodological framework of the empirical study on the psychological factors influencing work-life balance have been presented. The selection of psychodiagnostic methods has been justified, and both quantitative and qualitative analyses of the obtained results have been carried out. Possible directions for psychological support and interventions aimed at developing personal resources, improving the work environment, and implementing programs to prevent professional burnout are described. The results of this study can be utilized by practicing psychologists and specialists in the field of human resource management.