Забезпечення інформаційної безпеки на регіональному рівні: досвід України та зарубіжних країн

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена аналізу та вдосконаленню політики забезпечення інформаційної безпеки України у контексті російської агресії. У дослідженні визначено основні виклики інформаційній безпеці України, зокрема загрози дезінформації, кібератак і пропаганди, які виникають у гібридній війні. Особлива увага приділяється механізмам протидії цим загрозам, що включають нормативно-правові, технічні та організаційні аспекти. На основі аналізу зарубіжного досвіду, таких країн, як Естонія, США та Великобританія, розроблено рекомендації для покращення системи кібербезпеки в Україні. Робота акцентує на важливості міжнародної співпраці, адаптації українського законодавства до європейських стандартів (наприклад, GDPR), а також підвищенні обізнаності населення про кіберзагрози. У роботі підкреслюється значення формування позитивного іміджу України як інструменту інформаційної дипломатії. Запропоновані напрями включають розбудову кіберінфраструктури, розвиток національних центрів кіберзахисту та посилення інформаційного суверенітету України. Практична цінність роботи полягає у формуванні цілісного підходу до забезпечення інформаційної безпеки, який може бути інтегрований у державну політику для підвищення стійкості країни до сучасних викликів.

The qualification thesis is dedicated to analyzing and improving Ukraine's information security policy in the context of Russian aggression. The study identifies key challenges to Ukraine's information security, including threats of disinformation, cyberattacks, and propaganda arising in hybrid warfare. Special attention is paid to countermeasures against these threats, encompassing legal, technical, and organizational aspects. Based on an analysis of international experience in countries such as Estonia, the USA, and the UK, recommendations are developed to enhance Ukraine's cybersecurity system. The work emphasizes the importance of international cooperation, adapting Ukrainian legislation to European standards (e.g., GDPR), and raising public awareness about cyber threats. The significance of shaping Ukraine's positive image as an instrument of information diplomacy is also highlighted. The proposed directions include the development of cyber infrastructure, the establishment of national cybersecurity centers, and the strengthening of Ukraine's information sovereignty. The practical value of the study lies in forming a comprehensive approach to ensuring information security that can be integrated into state policy to enhance the country's resilience to modern challenges.