Психологічні аспекти взаємозв’язку бойового статусу з психічним здоров'ям військових

Abstract

Впродовж теоретичного аналізу визначено, що бойовий статус військових, як важливий фактор, що впливає на їх психологічне здоров'я, є складним і багатовимірним поняттям, яке включає різні аспекти, такі як фізичний стан, емоційний фон, соціальна адаптація та вплив бойового досвіду. Бойовий статус військових передбачає не тільки участь у бойових діях, але й стресові ситуації, які можуть стати важливими чинниками у розвитку психологічних розладів, зокрема посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії, тривожних станів та інших психічних порушень. З’ясовано, що військові, які переживають тривалий бойовий досвід або є учасниками активних бойових дій, мають більший ризик розвитку психічних порушень. Це пов'язано з постійною емоційною напругою, необхідністю приймати швидкі рішення в екстремальних умовах, а також із впливом бойових травм і психологічного насильства. Обґрунтовано, що психічне здоров’я військових має безпосередній вплив на їх бойову готовність, ефективність виконання завдань та здатність адаптуватися до мирного життя після повернення з бойових дій. Встановлено, що належне психологічне супроводження, психотерапевтичні методи та програми реабілітації відіграють важливу роль у відновленні психічного здоров'я військових та сприяють зниженню рівня психічних розладів, зокрема ПТСР. Показано організацію емпіричного дослідження, яке спрямоване на вивчення взаємозв'язку між бойовим статусом і психічним здоров'ям військових. Визначено, що більшість військових, які брали участь у дослідженні, продемонстрували високий рівень стресу та посттравматичних симптомів, що обумовлює необхідність спеціалізованого психотерапевтичного втручання. Важливим аспектом є впровадження системи психологічної допомоги та реабілітації для військових на всіх етапах їхньої служби, а також після демобілізації. Розробка програм для підтримки психічного здоров’я військових на основі дослідження бойового статусу дозволяє значно знизити рівень психічних порушень серед учасників бойових дій.

Through theoretical analysis, it was determined that the combat status of military personnel, as an important factor influencing their psychological well-being, is a complex and multidimensional concept encompassing various aspects such as physical condition, emotional background, social adaptation, and the impact of combat experience. The combat status of military personnel includes not only participation in hostilities but also stressful situations that may serve as significant factors in the development of psychological disorders, including Post-Traumatic Stress Disorder (PTSD), depression, anxiety, and other mental health disturbances. It was found that military personnel who undergo prolonged combat experience or actively participate in hostilities are at a higher risk of developing mental disorders. This is associated with constant emotional tension, the necessity of making rapid decisions under extreme conditions, as well as the impact of combat injuries and psychological violence. It was substantiated that the mental health of military personnel has a direct influence on their combat readiness, the effectiveness of task execution, and the ability to adapt to civilian life after returning from combat. It was established that appropriate psychological support, psychotherapeutic methods, and rehabilitation programs play an important role in restoring the mental health of military personnel and help reduce the incidence of mental disorders, including PTSD. The organization of an empirical study aimed at examining the relationship between combat status and the mental health of military personnel was demonstrated. It was determined that the majority of service members who participated in the study exhibited high levels of stress and post-traumatic symptoms, necessitating specialized psychotherapeutic intervention. An important aspect is the implementation of a system of psychological assistance and rehabilitation for military personnel at all stages of their service, as well as after demobilization. The development of programs to support the mental health of military personnel, grounded in the study of their combat status, can significantly reduce the rate of mental disorders among combatants.