Психологічні детермінанти стресових реакцій у дітей

Abstract

У кваліфікаційній роботі "Психологічні детермінанти стресових реакцій у дітей" розглядаються особливості впливу психологічних, соціальних та індивідуальних факторів на формування стресових реакцій у дітей. Основна увага приділена аналізу причин виникнення стресу, його проявів у поведінці та психоемоційному стані дітей, а також методам профілактики й подолання наслідків стресових ситуацій. Дослідження проведено у місті Житомир у 2024 році на базі навчальних закладів із залученням дітей молодшого та середнього шкільного віку. В опитуванні взяли участь 45 респондентів, серед яких були діти, їхні батьки та педагоги, що дозволило отримати комплексну оцінку досліджуваного явища. У роботі визначено основні психологічні детермінанти, які впливають на формування стресових реакцій у дітей, зокрема рівень тривожності, самооцінка, адаптивність до нових умов, тип сімейного виховання та наявність підтримки з боку значущих дорослих. Встановлено, що високий рівень тривожності є одним із ключових факторів, який обумовлює підвищену чутливість до стресу. Також досліджено вплив соціального оточення та стресових подій у сім’ї на емоційний стан дітей, зокрема розлучення батьків, переїзди чи соціальну ізоляцію. У роботі проаналізовано типові прояви стресових реакцій у дітей, серед яких найчастіше фіксувалися порушення сну, емоційна лабільність, агресивна чи замкнена поведінка, а також фізіологічні прояви, такі як головний біль чи розлади травлення. Виявлено, що рівень стресу залежить від вікових особливостей дитини та її здатності до саморегуляції.

Дослідження підтвердило важливість своєчасної психологічної підтримки дітей, які стикаються зі стресовими ситуаціями. Запропоновано рекомендації для батьків і педагогів щодо покращення емоційного стану дітей, зокрема використання методів арт-терапії, технік релаксації та розвитку емоційного інтелекту. Виявлено, що активна участь батьків у житті дитини та створення підтримуючого середовища значно знижує рівень стресу. Особлива увага приділена можливостям профілактики стресу через впровадження тренінгових програм у навчальних закладах. Під час проведення дослідження апробовано тренінгову програму для дітей, спрямовану на розвиток навичок стресостійкості. Її ефективність була підтверджена позитивними відгуками респондентів та покращенням показників емоційного стану дітей. На основі результатів дослідження запропоновано модель психологічного супроводу дітей, яка враховує індивідуальні особливості кожної дитини, її соціальне оточення та стресові фактори. Розроблена модель може бути використана практичними психологами у школах для покращення емоційного благополуччя дітей. Робота містить теоретичні аспекти, практичні рекомендації та перспективи подальших досліджень у галузі дитячої психології. Висновки мають практичне значення для покращення системи психологічної допомоги дітям у навчальних закладах, а також у сімейному вихованні.