Improvement of the mechanisms of taxation of forest resources of Ukraine to ensure sustainable forest management

Abstract

The purpose of the study was to substantiate ways to optimise fiscal mechanisms in the forest sector to increase its economic efficiency and sustainability. A quantitative analysis was carried out based on the reporting data of six enterprises of various forms of ownership (state, municipal, and private), which allowed identifying imbalances in tax pressure. In the public sector, this figure was 31.1%, and in the municipal sector – 26.5%. In the private sector, the tax burden reached 40.1% in the Forest enterprise and 35.2% in the Karpatlis enterprise, which significantly exceeded the indicators of the public sector – 29.3% in Chernihivlishosp, 32.9% in Sumylishosp, and 40.4% in the Forests of Ukraine enterprise. In the municipal enterprise Kharkivlis, the tax burden was 26.5%. The level of profitability in private enterprises was 4.7% in the Forest and 6.0% in Karpatlis, while state-owned enterprises showed stable indicators: 9.1% in Chernihivlishosp, 7.4% in Sumylishosp, and 5.0% in the Forests of Ukraine. Municipal enterprise Kharkivlis showed the highest profitability – 9.7%. The structure of indirect fiscal expenditures was analysed separately, among which the main ones were expenditures on environmental monitoring, forest protection, certification, and reporting. It was established that the share of indirect expenses in the total expenses of enterprises ranged from 5.4% to 11.8%. The risk assessment of tax reforms was carried out on a point scale (from 1 to 10) according to five criteria: legal framework, personnel readiness, business resistance, digitalisation, and fiscal losses. The highest risk profile was recorded in the private sector (average level – 7.4 points), the lowest – in the public sector (4.8 points). The projected effects of the introduction of the adaptive tax model included a reduction in the tax burden by 5.5%, an increase in profitability by 3.2%, investment in reforestation – by 18%, and a decrease in the level of shading by 12.5%. The results of the study can be used to develop a tax policy and support sustainable forest management at the state and enterprise levels.

Метою дослідження було обґрунтування шляхів оптимізації фіскальних механізмів у лісовому секторі для підвищення його економічної ефективності та сталості. Проведено кількісний аналіз на основі звітних даних шести підприємств різних форм власності (державних, комунальних і приватних), що дозволило виявити диспропорції в податковому тиску. У державному секторі цей показник становив 31,1 %, а в комунальному – 26,5 %. У приватному секторі податкове навантаження сягало 40,1 % у підприємстві «Ліс» та 35,2 % у підприємстві «Карпатліс», що значно перевищувало показники державного сектору – 29,3 % у «Чернігівлісгоспі», 32,9 % у «Сумилісгоспі» та 40,4 % у «Лісах України». У комунальному підприємстві «Харківліс» податкове навантаження становило 26,5 %. Рівень рентабельності у приватних підприємствах становив 4,7 % у «Ліс» і 6,0 % у «Карпатліс», тоді як державні демонстрували стабільні показники: 9,1 % у «Чернігівлісгоспі», 7,4 % у «Сумилісгоспі» та 5,0 % у «Лісах України». Комунальне підприємство «Харківліс» показало найвищу рентабельність – 9,7 %. Окремо проаналізовано структуру непрямих фіскальних витрат, серед яких основними були витрати на екологічний моніторинг, охорону лісу, сертифікацію та звітність. Встановлено, що частка непрямих витрат у загальних витратах підприємств коливалась у межах від 5,4 % до 11,8 %. Оцінка ризиків реалізації податкових реформ проводилась за бальною шкалою (від 1 до 10) за п'ятьма критеріями: правова база, кадрова готовність, бізнес-опір, цифровізація та фіскальні втрати. Найвищий ризиковий профіль зафіксовано у приватному секторі (середній рівень – 7,4 бала), найнижчий – у державному (4,8 бала). Прогнозовані ефекти від впровадження адаптивної податкової моделі включають зниження податкового навантаження на 5,5 %, зростання рентабельності на 3,2 %, інвестицій у лісовідновлення – на 18 % і зменшення рівня тінізації на 12,5 %. Результати дослідження можуть бути використані для формування податкової політики та підтримки сталого лісокористування на рівні держави і підприємств.