Технологічні особливості використання агродрону для посіву ріпаку озимого в якості сидеральної культури в умовах Житомирської області

Abstract

У роботі розглянуто технологічні особливості застосування агродронів для посіву ріпаку озимого як сидеральної культури в умовах Житомирської області. Актуальність дослідження зумовлена потребою у впровадженні високоточних та ресурсозберігаючих технологій, здатних забезпечити ефективне відновлення родючості ґрунтів Полісся. Окреслено ґрунтово-кліматичні особливості регіону, що визначають доцільність використання безпілотних систем: підвищену кислотність ґрунтів, структурну неоднорідність, перезволоження окремих ділянок та обмеженість строків посіву. Проаналізовано основні технічні параметри роботи агродронів, включаючи норму висіву, висоту та швидкість польоту, конструкцію розсіювального механізму й умови рівномірного розподілу насіння за поверхневого способу сівби. Розглянуто особливості взаємодії насіння ріпаку озимого з верхнім шаром ґрунту, а також чинники, що впливають на проростання та формування початкової густоти культури. Представлено технологічні можливості агродронів у сидеральних системах землеробства, зокрема здатність працювати на перезволожених або важкодоступних ділянках, мінімізуючи механічне ущільнення ґрунту та забезпечуючи високу оперативність виконання агротехнічних операцій. Отримані результати можуть слугувати основою для подальшої оптимізації технології посіву ріпаку озимого в системах сталого землеробства Полісся.

The thesis examines the technological features of using agro-drones for sowing winter rapeseed as a green manure crop under the conditions of Zhytomyr Region. The relevance of the research is determined by the need to implement high-precision and resource-efficient technologies capable of ensuring effective restoration of soil fertility in Polissia. The soil and climatic characteristics of the region are outlined, highlighting the expediency of applying unmanned systems: increased soil acidity, heterogeneous particle-size composition, excessive moisture in certain areas, and limited autumn sowing windows. The main technical parameters of agro-drone operation are analysed, including seeding rate, flight height and speed, design of the spreading mechanism, and conditions ensuring uniform distribution of seeds under surface sowing. The interaction between winter rapeseed seeds and the upper soil layer is considered, along with factors affecting germination and the formation of initial plant density. The technological capabilities of agro-drones within green manure systems are presented, particularly their ability to operate on waterlogged or hard-to-reach sites, minimise soil compaction, and ensure high operational efficiency. The obtained materials may serve as a basis for further optimisation of winter rapeseed sowing technologies within sustainable farming systems of Polissia.