Ресурси як чинник стресостійкості особистості в умовах війни

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено проблему стресостійкості особистості в умовах війни та роль ресурсів у підтримці адаптаційного потенціалу. Метою дослідження є визначення впливу особистісних, соціальних та зовнішніх ресурсів на рівень стресостійкості та адаптацію людини до екстремальних ситуацій. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у комплексному підході до аналізу ресурсного забезпечення як одного з ключових факторів стресостійкості. Робота розширює уявлення про механізми психологічної стійкості та можливості її розвитку через мобілізацію внутрішніх і зовнішніх ресурсів. Практична значущість дослідження визначається можливістю використання отриманих результатів у психологічній практиці, зокрема у роботі з військовослужбовцями, волонтерами, переселенцями та іншими категоріями населення, що перебувають в умовах підвищеного стресу. Запропоновані рекомендації можуть бути застосовані у кризовій психології, арт-терапії та психотерапевтичній підтримці. У першому розділі «Теоретичні аспекти стресостійкості та ресурсного забезпечення» проаналізовано сучасні підходи до визначення стресостійкості, її структурних компонентів та ресурсних чинників. У другому розділі «Методи та методики дослідження ресурсів як чинника стресостійкості» подано характеристику психодіагностичних інструментів, зокрема методик «Самооцінка рівня стресостійкості», «BASIC Ph». У третьому розділі представлено результати емпіричного дослідження, проведеного серед 55 респондентів, та обґрунтовано роль ресурсів у збереженні стресостійкості особистості в умовах війни.

The qualification work explores the problem of personal stress resistance in wartime conditions and the role of resources in maintaining adaptive potential. The aim of the study is to determine the impact of personal, social, and external resources on the level of stress resistance and human adaptation to extreme situations. The scientific novelty and theoretical significance of the study lie in a comprehensive approach to analyzing resource provision as a key factor in stress resistance. The study expands the understanding of psychological resilience mechanisms and the possibilities for their development through the mobilization of internal and external resources. The practical significance of the study is determined by the possibility of applying the obtained results in psychological practice, particularly in working with military personnel, volunteers, internally displaced persons, and other groups exposed to high levels of stress. The proposed recommendations can be utilized in crisis psychology, art therapy, and psychotherapeutic support. The first section, «Theoretical aspects of stress resistance and resource provision,» analyzes modern approaches to defining stress resistance, its structural components, and resource factors. The second section, «Methods and techniques for studying resources as a factor of stress resistance,» presents the characteristics of psychodiagnostic tools, including the "Self-assessment of stress resistance," «BASIC Ph,». The third section presents the results of empirical research conducted among 55 respondents and substantiates the role of resources in maintaining personal stress resistance in wartime conditions.