Психологічні механізми подружньої та сімейної адаптації учасників бойових дій

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних механізмів подружньої та сімейної адаптації військовослужбовців після участі у бойових діях. Теоретичний аналіз показав, що адаптація родини ветерана визначається складною взаємодією системних, когнітивних, емоційних і комунікативних чинників, тоді як бойова травма, посттравматичний стрес і зміни особистісної структури військовослужбовця істотно впливають на стабільність подружніх і сімейних відносин. Теоретичну основу дослідження становлять системний підхід (М. Боуен, С. Мінухін), циркулярна модель сімейного функціонування (Д. Олсон), когнітивно-поведінкові та психодинамічні концепції. Особливу увагу приділено ролі емоційної регуляції, якості комунікації, сімейної згуртованості та гнучкості сімейних ролей у процесі післявоєнної адаптації. Емпіричне дослідження проведено на вибірці 44 респондентів – військовослужбовців та їхніх партнерів. Застосовано опитувальник РЕА, методику FACES-III та кореляційний аналіз. Результати показали, що високий рівень посттравматичного стресу є одним із ключових чинників дезадаптації, оскільки погіршує комунікацію, знижує емоційну близькість і спричиняє конфліктність. У низки сімей виявлено незбалансовану структуру та підвищений рівень напруження, що ускладнює відновлення взаємин після повернення військового. На основі результатів дослідження розроблено тренінгову програму сімейної адаптації, що базується на системному, когнітивно-поведінковому та емоційно-фокусованому підходах. Програма спрямована на покращення взаєморозуміння, розвиток навичок конструктивної комунікації, зміцнення емоційного зв’язку та підвищення гнучкості сімейних ролей. Програма ще не була впроваджена, однак потенційно може бути корисною для психологів, соціальних працівників та фахівців реабілітаційних центрів. Отримані результати підтверджують, що успішна подружня та сімейна адаптація військовослужбовців залежить від рівня емоційної підтримки, узгодженості сімейних ролей і здатності партнерів до гнучкого реагування на стресові обставини, що знижує ризики дезадаптації та сприяє відновленню сімейної системи.

The thesis examines the psychological mechanisms of marital and family adaptation of military personnel returning from combat. The theoretical analysis shows that family adaptation after war is shaped by the complex interaction of systemic, cognitive, emotional, and communicative factors, while combat-related trauma, post-traumatic stress, and changes in personal functioning significantly affect the stability of marital and family relationships. The research is grounded in systemic family theories (M. Bowen, S. Minuchin), Olson’s Circumplex Model of family functioning, cognitive-behavioural and psychodynamic approaches. Particular attention is given to the role of emotional regulation, communication quality, family cohesion, and flexibility of family roles during post-deployment adjustment. The empirical study involved 44 participants–military personnel and their partners. The RAE questionnaire and FACES-III were used alongside correlational analysis. The results indicate that a high level of post-traumatic stress is a key factor of maladaptation, as it weakens communication, reduces emotional closeness, and increases family conflict. Several families demonstrated structural imbalance and elevated relational tension, complicating the restoration of marital dynamics following the soldier’s return. Based on the findings, a family adaptation training program was developed, integrating systemic, cognitive-behavioural, and emotionally-focused principles. Although not yet implemented, the program is designed to enhance mutual understanding, strengthen emotional connection, improve communication skills, and increase flexibility of family roles. The recommendations may be useful for psychologists, social workers, and rehabilitation professionals supporting military families. The results confirm that successful marital and family adaptation of combatants depends on emotional support, mutual understanding, and flexible role distribution within the family, which collectively reduce the risks of maladaptive outcomes and facilitate the restoration of healthy family functioning.