Психологічні чинники захисту від інформаційних атак в умовах війни

Abstract

У кваліфікаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми психологічного захисту особистості від інформаційних атак в умовах гібридної війни. Розкрито зміст критичного мислення та медіаграмотності як інтегративних психологічних утворень, що забезпечують здатність людини розпізнавати маніпулятивний інформаційний вплив та підтримувати емоційну стабільність. Проаналізовано сучасні світові та українські дослідження 2020–2025 рр., окреслено механізми створення та поширення інформаційно-психологічних операцій. Емпіричне дослідження (n = 76) виявило залежності між рівнем критичного мислення, медіаграмотності, ситуативною тривожністю та стресостійкістю [3]. Установлено, що підвищений рівень тривожності знижує здатність до критичного аналізу, тоді як високий рівень саморегуляції посилює інформаційну резистентність. Розроблена та апробована тренінгова програма розвитку критичного мислення, медіаграмотності та емоційної саморегуляції довела свою ефективність, що підтверджено результатами формувального та контрольного етапів: у респондентів зросли когнітивні показники, знизилася ситуативна тривожність та посилилися навички інформаційної гігієни. Практичне значення роботи полягає у можливості впровадження авторської діагностичної методики медіаграмотності та тренінгової програми в діяльність психологічних служб, державних установ і громадських організацій для підвищення стійкості населення до дезінформації. Результати можуть бути використані у психопрофілактичних, освітніх та тренінгових програмах, спрямованих на розвиток психологічної резильєнтності в умовах інформаційної війни.

The master’s thesis provides a theoretical generalization and proposes a new solution to the scientific problem of psychological protection of the individual against information attacks in the context of hybrid warfare. The essence of critical thinking and media literacy is revealed as integrative psychological constructs that ensure a person’s ability to recognize manipulative informational influences and maintain emotional stability. Contemporary international and Ukrainian research (2020–2025) is analyzed, and the mechanisms of creation and dissemination of information-psychological operations are outlined. The empirical study (n = 76) identified correlations between levels of critical thinking, media literacy, situational anxiety, and stress resilience. It was established that heightened anxiety reduces the individual’s ability for critical analysis, whereas a high level of self-regulation enhances informational resistance. The training program developed and tested within the study—aimed at strengthening critical thinking, media literacy, and emotional self-regulation—proved effective, as confirmed by the results of the formative and control stages: respondents demonstrated improved cognitive indicators, reduced situational anxiety, and strengthened information hygiene skills. The practical significance of the study lies in the possibility of implementing the author’s media literacy diagnostic method and the training program within psychological services, governmental institutions, and civil society organizations to increase population resilience to disinformation. The results may be applied in psychoprophylactic, educational, and training programs aimed at developing psychological resilience in the conditions of information warfare.