Особливості впливу соціальних мереж на показники психоемоційного стану дорослих

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено особливості впливу соціальних мереж на психоемоційний стан дорослих, зокрема працівників освітньої сфери. Проаналізовано теоретичні засади взаємозв’язку між активністю у соціальних мережах і показниками психологічного благополуччя. Визначено, що соціальні мережі мають подвійний потенціал: з одного боку, вони сприяють соціальній підтримці, комунікації та самореалізації, а з іншого – можуть провокувати емоційне виснаження, тривожність і залежність від зовнішнього схвалення. На основі теоретичного аналізу створено авторську трирівневу модель, що поєднує поведінковий, медіаційний і результативний блоки, та відображає опосередкований характер впливу цифрового середовища на психіку. Емпіричне дослідження, проведене серед педагогічних працівників (N=50), показало наявність дисбалансу між високим рівнем упевненості та помірними показниками спокійності й енергійності, що свідчить про приховане емоційне напруження. Встановлено кореляційні зв’язки між інтенсивністю використання соціальних мереж і рівнем тривожності, активності та самоефективності. Практичне значення роботи полягає у розробці комплексу рекомендацій щодо формування цифрової гігієни, профілактики емоційного вигорання та розвитку навичок емоційної саморегуляції.

The qualification paper examines the peculiarities of the influence of social networks on the psycho-emotional state of adults, particularly employees in the educational sphere. The theoretical foundations of the relationship between social media activity and indicators of psychological well-being were analyzed. It was determined that social networks have a dual potential: on the one hand, they promote social support, communication, and self-realization, while on the other hand, they may provoke emotional exhaustion, anxiety, and dependence on external approval. Based on the theoretical analysis, an original three-level model was developed, integrating behavioral, mediational, and outcome components, which reflects the indirect nature of the influence of the digital environment on the psyche. The empirical study conducted among educators (N=50) revealed an imbalance between a high level of self-confidence and moderate indicators of calmness and energy, which indicates hidden emotional tension. Correlational analysis established links between the intensity of social network use and levels of anxiety, activity, and self-efficacy. The practical significance of the research lies in the development of a set of recommendations for maintaining digital hygiene, preventing emotional burnout, and developing skills of emotional self-regulation.