Психологічні особливості надання психологічної допомоги пацієнтам з дентальною фобією

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей пацієнтів із дентальною фобією та обґрунтуванню ефективних напрямів психологічної допомоги у подоланні страху перед стоматологічним лікуванням. У роботі здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до вивчення феномену дентальної тривожності, розкрито її психологічну структуру, чинники виникнення та механізми підтримання. Висвітлено міждисциплінарні аспекти проблеми на перетині клінічної, медичної та практичної психології. Емпіричну базу дослідження становили результати обстеження пацієнтів стоматологічних клінік. Для досягнення мети було використано комплекс психодіагностичних методик: шкалу тривоги Спілбергера (STAI) для визначення рівня ситуативної та особистісної тривожності, тест Айзенка для оцінки емоційної стійкості, а також індикатор копінгстратегій при дентафобії. Отримані результати засвідчили, що високий рівень дентальної тривожності поєднується з низькою емоційною стійкістю та домінуванням неадаптивних копінг-стратегій (уникнення, заперечення, емоційне реагування). Натомість пацієнти з більшою емоційною стабільністю частіше застосовують адаптивні стратегії подолання (пошук підтримки, самоконтроль, позитивна переоцінка). На основі отриманих даних розроблено психологічні рекомендації щодо організації допомоги пацієнтам із дентальною фобією, які передбачають застосування когнітивно-поведінкових, релаксаційних і психоедукаційних технік. Наукова новизна роботи полягає у виявленні взаємозв’язків між тривожністю, емоційною стійкістю та копінг-стратегіями у пацієнтів із дентальною фобією. Практична значущість полягає у можливості використання ре-зультатів у діяльності психологів, психотерапевтів і стоматологів для підвищення ефективності психологічного супроводу пацієнтів.

The master’s thesis is devoted to the study of the psychological characteristics of patients with dental phobia and the substantiation of effective approaches to psychological assistance in overcoming fear of dental treatment. The work presents a theoretical analysis of scientific approaches to the study of dental anxiety, revealing its psychological structure, causes, and maintenance mechanisms. The interdisciplinary aspects of the problem at the intersection of clinical, medical, and practical psychology are highlighted. The empirical basis of the study consisted of the results of an examination of dental clinic patients. To achieve the research objectives, a set of psychodiagnostic methods was applied: the Spielberger State-Trait Anxiety Inventory (STAI) to assess the level of state and trait anxiety, the Eysenck Personality Inventory to determine emotional stability, and the Coping Strategies Indicator for Dental Phobia. The obtained results showed that a high level of dental anxiety is associated with low emotional stability and the predominance of maladaptive coping strategies (avoidance, denial, emotional reaction). Conversely, patients with higher emotional stability tend to use adaptive coping strategies (seeking support, self-control, positive reappraisal). Based on the results, psychological recommendations for assisting patients with dental phobia were developed, including the use of cognitive-behavioral, relaxation, and psychoeducational techniques. The scientific novelty of the study lies in identifying the relationships between anxiety, emotional stability, and coping strategies among patients with dental phobia. The practical significance of the results lies in the possibility of applying them in the professional activities of psychologists, psychotherapists, and dentists to enhance the effectiveness of psychological support for patients.