Державна політика управління якістю

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено зміст, цілі та інструменти державної політики управління якістю в умовах модернізації публічного управління України. Актуальність теми зумовлена посиленням вимог до ефективності державної влади, прозорості управлінських процесів, цифровізації публічних послуг та необхідністю адаптації національної системи управління якістю до європейських стандартів врядування. У роботі ідентифіковано проблеми та дисфункції у сучасній системі забезпечення якості, серед яких: фрагментарність управлінських процесів, нерівномірність цифрового розвитку територіальних громад, недостатня інтегрованість державних реєстрів, обмеженість зовнішнього аудиту та низький рівень уніфікації оцінювання якості. Запропоновано напрями удосконалення політики управління якістю, що включають розвиток цифрової інфраструктури, підвищення компетентностей державних службовців, посилення міжвідомчої взаємодії, впровадження сучасних інструментів моніторингу та створення оптимізованої моделі державної політики управління якістю відповідно до принципів належного врядування ЄС. Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади, органами місцевого самоврядування, аналітичними центрами та навчальними закладами при розробленні стратегій розвитку, удосконаленні політики забезпечення якості та модернізації системи публічного управління.

The thesis examines the content, objectives and instruments of the state quality management policy in the context of the modernization of public administration in Ukraine. The relevance of the topic is driven by the increasing requirements for governmental effectiveness, transparency of administrative processes, digitalisation of public services, and the need to align the national quality management system with European standards of good governance. The work identifies major problems and dysfunctions in the current quality management system, such as fragmentation of administrative processes, uneven digital development among local communities, insufficient integration of state registries, limited external audit mechanisms, and low standardisation of quality assessment tools. The proposed directions for improvement include further development of digital infrastructure, enhancement of civil servants’ competencies, strengthening interagency cooperation, implementation of modern monitoring instruments, and creation of an optimised model of state quality management policy based on EU good governance principles. The results of the study can be used by public authorities, local governments, analytical centres, and educational institutions for improving quality assurance policies, reforming public administration practices, and developing strategic documents aimed at enhancing institutional capacity.