Еколого-біологічні особливості представників ряду Куроподібні в умовах Овруцького надлісництва

Abstract

У роботі досліджено господарське значення популяцій куроподібних птахів у мисливських угіддях Овруцького надлісництва. Проведено оцінку придатності біотопів та бонітетів для глушця, тетерука, рябчика та представників родини фазанових (куріпка сіра, перепілка звичайна, фазан мисливський). Встановлено, що популяція глушця перебуває в критичному стані, зі значним дефіцитом особин і депресивним станом виду через деградацію біотопів, фрагментацію лісових масивів та антропогенний тиск. Тетерук має обмежену, але потенційно стійку популяцію, що потребує підтримки біотехнічними заходами та охороною високоякісних угідь. Рябчик демонструє високу мінливість чисельності, залежну від абіотичних, біотичних та антропогенних чинників, проте завдяки адаптивності виду популяції здатні до відновлення. Фазанові птахи характеризуються стабільною чисельністю за умови комплексного управління біотопами, створення кормових баз та розвитку штучного розведення з подальшою інтеграцією у природні угіддя. Отримані дані свідчать про необхідність адаптивного підходу до управління мисливськими угіддями, поєднуючи природоохоронні та біотехнічні заходи для забезпечення стабільності популяцій та підвищення мисливсько-господарської продуктивності території.

This study examines the economic and ecological significance of gamebird populations in the hunting grounds of the Ovrutske Forestry Management Unit. Habitat suitability and habitat quality (bonitet) were assessed for the Capercaillie, Black Grouse, Hazel Grouse and representatives of the Phasianidae family (Grey Partridge, Common Quail, and Pheasant). The capercaillie population is in a critical state, with a significant deficit of individuals and a depressed population status due to habitat degradation, forest fragmentation, and anthropogenic pressure. The Black Grouse population is limited but potentially stable, requiring habitat protection and biotechnical measures. The Hazel Grouse exhibits high population variability influenced by abiotic, biotic, and anthropogenic factors, yet adaptive traits allow population recovery. Phasianidae species maintain stable numbers under a comprehensive management strategy that combines habitat improvement, creation of feeding grounds, and controlled artificial breeding with subsequent integration into natural habitats. The findings emphasize the need for an adaptive management approach to hunting grounds that integrates conservation and biotechnical measures to ensure population stability and increase the game management productivity of the territory.