Психологічні особливості особистої безпеки в умовах війни

Abstract

Магістерське дослідження присвячене вивченню психологічних особливостей особистої безпеки в умовах російсько-української війни. У роботі розкрито сутність феномену психологічної безпеки як інтегральної характеристики, що визначає здатність особистості зберігати цілісність та функціональність у стресових і кризових ситуаціях. Теоретичний аналіз дозволив виокремити адаптивні та дезадаптивні форми реагування на небезпеку, а також показав значущість гендерної диференціації у переживанні та подоланні загроз. Емпірична частина дослідження здійснена на вибірці з 61 респондента (30 чоловіків та 31 жінка віком від 22 до 65 років). Використано комплекс психодіагностичних методик: опитувальник тривожності Ч. Спілбергера – Ю. Ханіна, методику самооцінки емоційного стану Уессмана – Рікса, опитувальник емоційних станів Г. Айзенка, тест емпатії для дорослих (Л. Журавльова), а також авторські анкети. Отримані результати показали, що для жінок у ситуації війни більш характерними є високий рівень тривожності (29,0%), часті когнітивні порушення (погіршення пам’яті та концентрації – понад 50,0%), соматичні прояви стресу (73,3%), а також високий рівень інтегральної емпатії (до 23,0%). Чоловіки демонстрували нижчі рівні тривожності, але більше схилялися до ригідності (33,3%) та агресивності як форми опосередкованого реагування на небезпеку. Статистичний аналіз із використанням U-критерію Манна–Уітні підтвердив закономірність відмінностей у рівнях тривожності (Uемп = 214), фрустрації (Uемп = 157,5), ригідності (Uемп = 289,5) та емпатії (Uемп = 145,5). Відповідно до результатів теоретичного та емпіричного дослідження розроблено Програму психологічної допомоги щодо розвитку відчуття безпеки під час війни в обсязі 40 академічних годин. Вона спрямована на формування навичок емоційної саморегуляції, подолання страху, опрацювання негативних переживань, розвиток здатності до релаксації та відновлення внутрішніх ресурсів. Отримані результати мають як теоретичне, так і практичне значення: вони поглиблюють розуміння феномену психологічної безпеки в умовах війни та можуть бути використані в діяльності практичних психологів, соціальних працівників і реабілітаційних центрів для підвищення психологічної стійкості населення, адаптації ветеранів та цивільних осіб до умов воєнної та післявоєнної реальності.

The master's research is devoted to the study of the psychological characteristics of personal security in wartime conditions. The work reveals the essence of psychological security as an integral construct that determines an individual's ability to maintain integrity and functionality in stressful and crisis situations. The theoretical analysis identified adaptive and maladaptive forms of responses to danger and highlighted the significance of gender differentiation in experiencing and coping with threats. The empirical study was conducted on a sample of 61 respondents (30 men and 31 women aged 22–65). A comprehensive set of psychodiagnostic tools was applied, including the State-Trait Anxiety Inventory by C. Spielberger – Yu. Khanin, the Emotional State Self-Assessment by Wessman – Ricks, Eysenck’s Emotional State Questionnaire, the Adult Empathy Test (L. Zhuravlova), as well as author-designed questionnaires. The findings demonstrated that women in wartime are more prone to high levels of anxiety (29.0%), frequent cognitive impairments (memory and concentration decline – above 50.0%), somatic manifestations of stress (73.3%), and higher empathy (up to 23.0%). Men exhibited lower levels of anxiety but were more inclined toward rigidity (33.3%) and aggression as indirect forms of response to threat. Statistical analysis using the Mann–Whitney U-test confirmed significant gender differences in anxiety (Uemp = 214), frustration (Uemp = 157.5), rigidity (Uemp = 289.5), and empathy (Uemp = 145.5), while differences in aggressiveness were not statistically significant. As a practical outcome, a Psychological Assistance Program for Developing a Sense of Security in Wartime was designed, comprising 40 academic hours. The program focuses on enhancing emotional self-regulation, overcoming fear, processing negative experiences, mastering relaxation techniques, and strengthening internal psychological resources. The obtained results hold both theoretical and practical value: they deepen the understanding of psychological security in wartime and may be applied in the work of psychologists, social workers, and rehabilitation centers. The findings contribute to improving psychological resilience among civilians and veterans, supporting their adaptation to wartime and post-war realities.