Соціально-психологічні чинники життєстійкості військовослужбовців

Abstract

У магістерській роботі представлено теоретико-емпіричне дослідження соціально-психологічних чинників життєстійкості військовослужбовців. Актуальність теми зумовлена потребою у забезпеченні психічного здоров’я та адаптаційної стійкості військових у сучасних умовах війни, коли від їхньої здатності долати стрес і зберігати психологічну рівновагу залежить ефективність виконання службових обов’язків і бойова готовність підрозділів. Метою дослідження є виявлення особливостей прояву життєстійкості військовослужбовців та визначення взаємозв’язку між її рівнем і провідними соціально-психологічними чинниками – стресостійкістю, емоційною регуляцією, мотивацією досягнення, соціальною підтримкою та адаптацією. Емпіричне дослідження проведено на базі військової частини за участю 50 військовослужбовців віком від 20 до 45 років. Для діагностики використано комплекс методик: опитувальник життєстійкості М. Мадді (адаптація О. Кокун), шкалу сприйманого стресу (PSS-10), опитувальник емоційної регуляції (ERQ), методику «Мотивація досягнення» Т. Елерса, шкалу соціальної підтримки (MSPSS) та методику оцінки соціально-психологічної адаптації (А. Маклаков). Результати дослідження засвідчили, що більшість військовослужбовців характеризуються середнім рівнем життєстійкості, адаптивною напругою, адекватними стратегіями емоційної регуляції та високим рівнем соціальної підтримки. Кореляційний аналіз підтвердив наявність статистично значущих зв’язків між життєстійкістю та стресостійкістю, емоційною регуляцією, соціальною підтримкою, адаптацією та мотивацією досягнення. Отже, високий рівень життєстійкості зумовлюється розвиненими навичками саморегуляції, мотиваційною спрямованістю, підтримкою соціального оточення та здатністю до ефективної психологічної адаптації. Практична значущість роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності військових психологів, під час розроблення тренінгових програм розвитку життєстійкості, системи психологічного супроводу особового складу та програм післябойової адаптації військовослужбовців.

The Master’s thesis presents a theoretical and empirical study of the socio-psychological factors of hardiness among military personnel. The relevance of the topic is determined by the urgent need to ensure the mental health and adaptive stability of servicemen in the modern context of war, where their ability to cope with stress and maintain psychological balance directly affects the effectiveness of professional performance and the combat readiness of military units. The purpose of the study is to identify the specific features of hardiness manifestation among military personnel and to determine the relationship between its level and key socio-psychological factors such as stress resistance, emotional regulation, achievement motivation, social support, and psychological adaptation. The empirical research was conducted at a military unit with the participation of 50 servicemen aged 20 to 45 years. A set of standardized psychodiagnostic tools was applied: the Hardiness Questionnaire by M. Maddi (adapted by O. Kokun), the Perceived Stress Scale (PSS-10), the Emotion Regulation Questionnaire (ERQ), T. Ehlers’ Achievement Motivation Test, the Multidimensional Scale of Perceived Social Support (MSPSS), and A. Maklakov’s method for assessing socio-psychological adaptation. The results showed that most participants demonstrated a medium level of hardiness, adaptive tension, adequate emotional regulation strategies, and a high level of social support. Correlation analysis revealed statistically significant relationships between hardiness and stress resistance, emotional regulation, social support, adaptation, and achievement motivation. Therefore, a high level of hardiness is determined by well-developed self-regulation skills, strong achievement motivation, sufficient social support, and an effective level of psychological adaptation. The practical significance of the research lies in the possibility of applying the obtained results in the work of military psychologists, in the development of training programs for strengthening hardiness, in designing systems of psychological support for military personnel, and in post-deployment adaptation programs for servicemen.