|
|
Institutional Repository of Polissia National University >
Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти >
053 – Психологія >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18914
|
| Название: | Соціально-психологічні чинники психологічного благополуччя жінок |
| Другие названия: | Socio-psychological factors of women’s psychological well-being |
| Авторы: | Прокопчук, І. М. Prokopchuk, I. |
| Ключевые слова: | психологічне благополуччя psychological well-being подружні стосунки marital relationships сімейна система family system чинники суб’єктивного благополуччя жінок determinants of women’s subjective well-being |
| Дата публикации: | 2025 |
| Издатель: | Поліський національний університет |
| Библиографическое описание: | Прокопчук І. М. Соціально-психологічні чинники психологічного благополуччя жінок : кваліфікаційна робота : спец. 053 «Психологія» / Поліський нац. ун-т, каф. психології ; наук. кер. Завязун Т. В. – Житомир, 2025. – 50 с. |
| Аннотация: | У роботі розглянуто подружні стосунки як важливий чинник формування суб’єктивного благополуччя жінок. У першому розділі досліджено теоретичні підходи до розуміння психологічного благополуччя, окреслено його структуру, критерії та ключові компоненти, визначені у сучасній вітчизняній і зарубіжній психології. Проаналізовано основні чинники, що впливають на рівень благополуччя особистості, зокрема індивідуально-психологічні особливості, соціальну підтримку та якість міжособистісної взаємодії. Окрему увагу приділено подружнім стосункам як детермінанті емоційного стану жінки, її самооцінки, відчуття безпеки та життєвої задоволеності.
У другому розділі представлено організацію й методику емпіричного дослідження, спрямованого на виявлення взаємозв’язку між характеристиками подружньої взаємодії та рівнем психологічного благополуччя. Показано результати статистичного аналізу, що підтверджують значущість якості стосунків для емоційної стабільності та суб’єктивної задоволеності жінок. Виявлено специфічні компоненти партнерської взаємодії, які найбільшою мірою сприяють чи, навпаки, перешкоджають благополуччю.
Третій розділ присвячено розробці та апробації тренінгової програми «Сила Берегині», спрямованої на розвиток навичок здорової комунікації, емоційної саморегуляції та побудови гармонійних подружніх стосунків. Наведено методичні засади тренінгу, опис його структури, вправ та психокорекційних механізмів. Результати апробації засвідчили ефективність програми у підвищенні рівня психологічного благополуччя та зміцненні партнерських взаємин. У висновках підкреслюється теоретична і практична значущість дослідження та перспективи подальших наукових розробок у сфері психології сім’ї. This thesis examines marital relationships as an essential factor in shaping women’s subjective well-being. The first chapter explores theoretical approaches to understanding psychological well-being, outlining its structure, criteria, and core components identified in contemporary Ukrainian and international psychology. The chapter also analyzes the major determinants influencing individual well-being, including personality characteristics, social support, and the quality of interpersonal interaction. Particular attention is devoted to marital relationships as a determinant of women’s emotional state, self-esteem, sense of security, and overall life satisfaction.
The second chapter presents the design and methodology of the empirical study aimed at identifying the relationship between characteristics of marital interaction and the level of psychological well-being. The results of statistical analysis confirm the significance of relationship quality for emotional stability and subjective satisfaction among women. Specific components of partner interaction that most strongly facilitate—or, conversely, hinder—well-being are identified.
The third chapter is devoted to the development and pilot testing of the training program “The Power of the Berehynia: Secrets of Healthy and Strong Relationships”, aimed at enhancing skills of healthy communication, emotional self-regulation, and the formation of harmonious marital relationships. The methodological foundations of the training, its structure, exercises, and psychocorrective mechanisms are described. The results of the approbation indicate the program’s effectiveness in increasing the level of psychological well-being and strengthening partner relationships. The conclusions highlight the theoretical and practical significance of the study and outline prospects for further research in the field of family psychology. |
| URI: | http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/18914 |
| Располагается в коллекциях: | 053 – Психологія
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|