Дослідження проблем впровадження систем точного землеробства

Abstract

В роботі розглянуто сучасні проблеми впровадження систем точного землеробства, які набувають все більшого значення в умовах необхідності підвищення ефективності агровиробництва та раціонального використання природних ресурсів. Проаналізовано ключові бар’єри та недоліки, що стримують поширення технологій систем точного та сучасного землеробства, зокрема високу вартість обладнання та програмного забезпечення, недостатній рівень технічної підготовки аграріїв, інженерного персоналу та операторів, обмежений доступ до якісних цифрових даних, а також інфраструктурні проблеми у сільській місцевості. Окрему увагу приділено питанням інтеграції цифрових технологій у традиційні виробничі процеси, складнощам із стандартизацією даних, забезпеченням кібербезпеки та економічній доцільності впровадження інновацій для господарств різного масштабу. Наведено можливі шляхи вирішення зазначених проблем, серед яких робота в умовах воєнного стану та обмеження доступу до глобальної системи позиціонування, розвиток освітніх програм, удосконалення технічної інфраструктури та підвищення доступності цифрових рішень. Зроблено висновок, що успішне впровадження систем точного землеробства потребує комплексного підходу та взаємодії між наукою, агробізнесом.

The work examines the current problems associated with the implementation of precision agriculture systems, which are becoming increasingly significant in the context of improving agricultural production efficiency and ensuring the rational use of natural resources. The key barriers and shortcomings that hinder the widespread adoption of precision and modern farming technologies are analyzed, including the high cost of equipment and software, insufficient technical training of farmers, engineering personnel and operators, limited access to high-quality digital data, as well as infrastructural challenges in rural areas. Special attention is given to the integration of digital technologies into traditional production processes, difficulties related to data standardization, ensuring cybersecurity, and the economic feasibility of implementing innovations for farms of various scales. Possible ways to address the identified problems are outlined, including operating under martial-law conditions and restrictions on access to the global positioning system, the development of educational programs, improvement of technical infrastructure, and the increased accessibility of digital solutions. It is concluded that the successful implementation of precision agriculture systems requires a comprehensive approach and effective cooperation between science and agribusiness.